Всі ми знаємо наприкінці 2018 року Верховна рада прийняла Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» № 2628-VIII від 23.11.2018 року (далі – Закон). Не дивлячись на назву фактично було додана і вимога про ліцензування зберігання палива і тими суб’єктами, які паливо не продають і сплату акцизного збору самостійно не адмініструють.
Зокрема, Законом було змінено (уточнено) ряд термінів, що містяться у статті 14 Податкового кодексу України, проте левова частка змін у Законі стосується акцизного податку. Оскільки обробіток землі у наш час важко уявити без с/г техніки, кожне аграрне підприємство неодмінно стикається з питаннями пов’язаними із купівлею, зберіганням та використанням пального.
Саме тому, пропонуємо Вам зараз детально розібратися із положеннями Закону, які наберуть чинності з 1 липня 2019 року.
«Нові» поняття
- По-новому буде викладено поняття «акцизного складу».
З 1 липня 2019 року поняття акцизного складу розширено. Так до вже існуючого визначення були додані:
- «приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу здійснює свою господарську діяльність, шляхом реалізації пального».
При цьому, не є акцизним складом (у розрізі пального):
- приміщення або територія, на кожній з яких загальна місткість розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального не перевищує 200 м3, а суб’єкт господарювання — власник або користувач такого приміщення або території отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 1000 м3, і використовує пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки та не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам;
- приміщення або територія, незалежно від загальної місткості розташованих ємностей для навантаження-розвантаження та зберігання пального, власником або користувачем яких є суб’єкт господарювання — платник єдиного податку четвертої групи, який отримує протягом календарного року пальне в обсягах, що не перевищують 10000 м3, і використовує пальне виключно для потреб власного споживання та не здійснює операцій з реалізації та зберігання пального іншим особам.
Зазначені об’єми не включають обсягів пального, отриманого через паливороздавальні колонки в місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримано відповідні ліцензії.
2. Вводиться поняття «пересувного акцизного складу».
До них відноситимуться транспортні засоби, незалежно від їх виду, на яких переміщують або зберігають пальне/спирт етиловий.
Транспортний засіб набуває статусу акцизного складу пересувного протягом періоду його використання для:
- переміщення в ньому митною територією України пального або спирту етилового, що реалізується (крім пального або спирту етилового, що переміщується митною територією України прохідним транзитом або внутрішнім транзитом, визначеним підпунктом “а” пункту 2 частини другої статті 91 Митного кодексу України);
- зберігання в ньому пального або спирту етилового на митній території України;
- ввезення пального або спирту етилового на митну територію України, з якого сплачено акцизний податок або на умовах, визначених статтею 229 Митного кодексу.
Не вважається акцизним складом пересувним транспортний засіб, що використовується суб’єктом господарювання, який не є розпорядником акцизного складу, для переміщення на митній території України власного пального або спирту етилового для потреб власного споживання чи промислової переробки.
Питання переміщення палива автомобілями, які не зареєстровані в якості пересувних складів ми обговорюємо в наступному матеріалі.
3. Оновлено поняття «реалізації»
З 1 липня 2019 року «реалізацією» вважатимуться будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального/спирту етилового з переходом права власності на таке пальне/спирт етиловий чи без такого, за плату (компенсацію) чи без такої на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного:
- до акцизного складу;
- до акцизного складу пересувного;
- для власного споживання чи промислової переробки;
- будь-яким (!) іншим особам.
Увага! Не вважаються реалізацією пального операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України:
- у споживчій тарі ємністю до 5 літрів (включно), крім операцій з реалізації такого пального його виробниками;
- при використанні пального, з якого сплачено акцизний податок, виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки суб’єктами господарювання, які не є розпорядниками акцизного складу.
Таким чином, реєстрація платником акцизу не вимагається у разі використання палива підприємством, яке закупило його в торгівельній мережі (АЗК в роздріб чи гуртова поставка платником акцизного збору).
Інакшою є ситуація, якщо закупівля палива відбувається централізовано. А далі паливо передається (продається) іншим господарствам групи для використання на власній техніці. В такому випадку реєстрація акцизного складу стає обов’язковою.
Реєстрація акцизних складів
З 1 травня до 1 червня 2019 року платники акцизного податку були зобов’язані зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального (далі — СЕАРП) усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року.
Ліцензування реалізації та зберігання пального
З 1 липня 2019 року запроваджується ліцензування діяльності усіх суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, зберігання, оптову та роздрібну торгівлю пальним.
При цьому, не оминуло це і зберігання пального. Так, «зберіганням» є діяльність зі зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик. Тобто, якщо у вас зберігається хоча б щонайменший запас пального (не в баку транспортного засобу), Вам необхідно отримувати ліцензію на зберігання.
Увага! Верховна Рада відтермінувала до 31 грудня 2019 року застосування до суб’єктів господарювання штрафів у разі зберігання пального без наявності відповідної ліцензії. Раніше штрафи планувалося застосовувати вже з 1 липня 2019 року.
Ліцензія видається органами Державної Фіскальної Служби України за місцем розташування місць зберігання пального терміном на п’ять років. Розмір річної (!) плати за ліцензію – 780 гривень. Суб’єкти господарювання отримують ліцензії на зберігання пального на кожне місце зберігання пального.
Для одержання ліцензії необхідно звернутися із відповідною заявою суб’єкта господарювання. У заяві на одержання ліцензії зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб’єкт господарювання має намір одержати ліцензію (зокрема, зберігання пального).
Для отримання ліцензії на право зберігання пального до органу ДФС (за місцем зберігання пального) разом із заявою подаються завірені заявником копії таких документів:
- квитанція що підтверджує внесення річної плати;
- копії установчих документів заявника;
- документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об’єкт для виробництва пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об’єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;
- акт вводу в експлуатацію об’єкта або акт готовності об’єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об’єктів у місці виробництва пального, необхідних для виробництва та зберігання пального;
Тимчасово (з 1 липня 2019 року до 1 січня 2022 року), суб’єкти господарювання можуть отримувати ліцензію на:
-
- право виробництва пального,
- право оптової або роздрібної торгівлі пальним або
- на право зберігання пального на відповідне місце здійснення такої діяльності.
Ліцензія буде видаватися без подання акта вводу в експлуатацію об’єкта або акта готовності об’єкта до експлуатації, або сертифіката про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, або інших документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо об’єктів, необхідних для здійснення відповідної діяльності, за умови подання копій документів, що підтверджують право власності на такі об’єкти нерухомого майна, виданих у встановленому законодавством порядку до 1 січня 2014 року.
- дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
Дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки, що видається органами Держпраці для зберігання горючих рідин, маса яких дорівнює або перевищує 5 000 тон. Враховуючи, що абсолютна більшість аграріїв не зберігають та не мають технічних можливостей для зберігання 5 000 тон пального, вони не зможуть отримати дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки. Виходячи з цього, більшість аграріїв, згідно чинного законодавства, не можуть отримати ліцензії на зберігання пального!
У цьому інформаційному повідомленні ми розкриваємо лише верхівку того, що чекає на аграрний сектор вже влітку 2019 року.
Якщо у Вас виникнуть додаткові питання, щодо, наведеної у цьому повідомленні інформації, або виникне необхідність у одержанні консультації з іншого приводу, просимо звертатися до:
- Андрія Мартинюка, директора з розвитку бізнесу Юридичної фірми ОМП, +38 098 244 6262; +380 44 391 30 01 a.martyniuk@omp.ua
- Галини Брунь, директора з маркетингу Юридичної фірми ОМП, +38 095 497 6605 gb@omp.ua
