Рішення, дії або бездіяльність нотаріуса, як державного реєстратора, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Спочатку розглянемо судовий порядок оскарження, а далі більш докладніше зупинимося на повноваженнях Міністерства юстиції України та його територіальних органів.
Судове оскарження
Тривалий час існували спори, щодо того, суди якої юрисдикції уповноважені розглядати той чи інший спір. Нарешті, на момент написання цього Посібника, ми можемо констатувати, що судова практика стабілізувалася і дає можливість більш ретельно та точно обрати компетентну гілку судової влади.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, зазвичай майнового, конкретного суб’єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб’єктів владних повноважень.
Таким чином, можна зробити висновки, що якщо підставою для подання позову є спір про право, але оскаржується рішення державного реєстратора з мотивів недотримання ним Закону про державну реєстрацію, то такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного/господарського судочинства.
Якщо ж підставою для позову є «технічні» порушення здійснені реєстратором при реєстрації, зміні або припиненні права, то такий спір розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Цікаво. Частим порушенням з боку державних реєстраторів стає відсутність в реєстраційному записі сканованих копій документів, що надавалися з метою реєстрації, як того вимагає п. 10 Постанови Кабінету Міністрів України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 25 грудня 2015 р. № 1127.
Оскарження до органів Міністерства юстиції України
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
- на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
- на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
У свою чергу, територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
- на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
- на дії або бездіяльність суб’єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб’єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган. Наприклад щодо відмов в реєстрації – це обласні управління юстиції. В усіх інших випадках доведеться звертатися в головне управління.
Визначним моментом можна відзначити затвердження Міністерством юстиції України Наказу № 37/5 від 12.01.2016 «Про діяльність Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації та Комісії з акредитації суб’єктів державної реєстрації та моніторингу відповідності таких суб’єктів вимогам акредитації» (далі – Комісія).
Нижче наводимо покроковий алгоритм захисту законних прав та інтересів у Комісії:
| Опис етапу | Коментар | |
| 1. | Складання скарги | Скарга що подається на рішення, дії/ бездіяльність державних реєстраторів, суб’єктів державної реєстрації з зазначених напрямків обов’язково повинна містити:
1) повне найменування (ім’я) скаржника, його місце проживання чи перебування (для фізичних осіб) або місцезнаходження (для юридичних осіб), а також найменування (ім’я) представника скаржника, якщо скарга подається представником; 2) реквізити рішення державного реєстратора, яке оскаржується; 3) зміст оскаржуваного рішення, дій чи бездіяльності та норми законодавства, які порушено, на думку скаржника; 4) викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги; 5) відомості про наявність чи відсутність судового спору з порушеного у скарзі питання, що може мати наслідком скасування оскаржуваного рішення державного реєстратора та/або внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 6) підпис скаржника або його представника із зазначенням дати складання скарги. |
| 2. | Направлення (подання) скарги | Строк для звернення до Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації становить 60 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Подавати скарги на дії реєстраторів можна і онлайн, через інтернет. Про це нововведення ми писали раніше у нашому Матеріалі.
Скаргу можна подавати особисто або направляти поштою. У разі надання переваги поштовому зв’язку, ми рекомендуємо направляти документи цінним листом із описом вкладення. У такому випадку, Ви матимете можливість: – відслідковувати час одержання Вашої скарги Комісією; – довести факт направлення та одержання Комісією документів, у разі бездіяльності з боку Комісії. До скарги додаються засвідчені в установленому порядку копії документів, що підтверджують факт порушення прав скаржника у результаті прийняття рішення державним реєстратором (за наявності). Якщо скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації подається представником скаржника, до такої скарги додається довіреність чи інший документ, що підтверджує його повноваження, або його копія, засвідчена в установленому порядку. |
| 3. | Участь у засіданні Комісії | У разі наявності бажання у скаржника та/або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті, необхідним є зазначення у скарзі актуальних засобів зв’язку.
Про місце та час розгляду скарги секретар Комісії повідомляє сторін завчасно. На жаль, таке формулювання дає небажаний простір для зловживань зі сторони Комісії, коли сторін повідомляють у останній момент (навіть, за кілька годин до засідання).
Увага! На практиці, часто представники Комісію нехтують своїм обов’язком повідомити учасників про розгляд скарги, тому ми рекомендуємо на самостійному відстеженні призначених засідань. Так, графік засідань можна відслідковувати самостійно на офіційному порталі Міністерства юстиції у відповідному розділі (https://minjust.gov.ua/other/zasidannya_komisii). |
| 4. | Отримання рішення (наказу) | За результатами розгляду скарги, Комісія готує висновок щодо відповідності або невідповідності законодавству рішення державного реєстратора та щодо задоволення вимог скаржника або відмови в їх задоволенні. Висновок надається з відповідним обґрунтуванням й посиланням на норми чинного законодавства.
Копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб’єкту оскарження, а також заінтересованим особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття. |
Висновок Комісії, на підставі якого приймається рішення про задоволення скарги, обов’язково містить інформацію про те, що рішення, дії або бездіяльність суб’єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації. Тобто причиною для скасування реєстрації договору оренди земельної ділянки може стати будь-яке порушення процедури реєстрації.
Більше того, такі рішення про скасування рішення про державну реєстрацію прав виконуються не пізніше наступного робочого дня після прийняття такого рішення шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру прав. Таким чином результатом прийняття рішення про скасування реєстрації договору оренди землі стає скасування запису про його реєстрацію у відповідному реєстрі протягом не пізніше наступного дня. Таким чином, незважаючи на те, що ваш договір складений бездоганно, право за ним – зареєстроване, а ви виконуєте свої зобов’язання вчасно, це ще є не запорукою від скасування його реєстрації і, відповідно, втрати землі.
Увага! Комісія, за результатом розгляду скарги на дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав, у відповідності до п. 1 ч. 6 ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не розглядає питання щодо недійсності або розірвання укладеного правочину. Дане питання є підвідомчим виключно судам.
Звичайно рішення комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а вірніше наказ Міністерства юстиції, прийнятий на його підставі, також може бути оскаржений до суду. Однак, порядок оскарження та повернення скасованого запису встановлений п. 19 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. N 1128 зазначає наступне:
- У випадку скасування судом наказу Мін’юст, міністерство не пізніше п’яти робочих днів з дня надходження рішення суду приймає рішення про скасування відповідного власного рішення у формі наказу;
- Таке рішення Мін’юсту про скасування власного рішення виконується державним реєстратором шляхом внесення відповідних записів до реєстрів відповідно до Законів. Тобто, в нашому випадку – шляхом поновлення скасованої раніше реєстрації договору оренди. Однак, якщо після прийняття оскарженого рішення Мін’юсту в реєстрі зареєстровано інший договір оренди землі на ту саму земельну ділянку, то таку другу реєстрацію доведеться окремо оскаржувати в суді. І лише після набрання судовим рішення в такій справі законної сили Мін’юст поверне реєстрацію скасованого ним раніше договору оренди землі.
Таким чином, у випадку навіть незаконного скасування реєстрації договору оренди земельної ділянки шлях до відновлення свої прав може бути довгим та виснажливим.
Судова практика щодо оскарження таких рішень комісії ще не до кінця встановилася, проте ми рекомендуємо вже зараз не тільки уважно ставитися до процесу реєстрації, але й обирати надійних (перевірених) державних реєстраторів, які не допустять того, щоб їх службова недбалість коштувала Вам права оренди.
