У процесі паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств проектувалися мережі польових доріг. Їх метою було забезпечення вільного доступу до кожної з численних земельних ділянок, виданих в обмін на земельні частки (паї).
Згодом, коли такі землі передавалися у користування (оренду) сільськогосподарським підприємствам, про дороги забули. Більшість землевласників та землекористувачів навіть не здогадуються про існування польових доріг та не знають, де саме вони проходять. Кожне підприємство, як правило, не обробляє окремі земельні ділянки, а працює з полями чи земельними масивами. Саме в межах цих полів та земельних масивів обробляють і «забуті» польові дороги.
Разом з тим, такі дороги формально існують і займають чималі площі, у той час, як їх правовий статус тривалий час був взагалі не визначений у законодавстві. Визначними стали зміни, прийняті влітку 2018 року (набули чинності 1 січня 2019 року), які ми обговорюємо далі.
Цікаво! Така невизначеність тривалий час не давала спокою спеціально уповноваженим органам виконавчої влади у сфері державного контролю за використанням та охороною земель, а також податковій. Вони розцінювали таке використання як самовільне зайняття земельної ділянки або використання її не за призначенням. Наслідком може бути притягнення до адміністративної та кримінальної відповідальності – накладення чималих штрафів та навіть арешт керівника підприємства, що використовує ділянку неналежним чином.
З огляду на таку підвищену увагу державних органів, практично в усіх регіонах нашої держави формувалася своя власна практика укладання таких договорів оренди між районними державними адміністраціями як орендодавцями та приватними орендарями. Такі договори нічим не відрізнялися від звичайних договорів оренди землі. Часто землі під польовими дорогами передавалися в оренду масивом разом із невитребуваними паями за одним договором. Втім, вимушені констатувати що таку практику не можна назвати законною.
Прийняті влітку 2018 року, зміни, фактично, визнали та врегулювали багаторічну практику щодо використання польових доріг як земель сільськогосподарського призначення. Нарешті, було прийнято положення щодо того, що земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення (крім польових доріг, що обмежують масив по периметру), можуть використовуватися землевласником (землекористувачем) як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, розташованих у такому масиві, так і для вирощування сільськогосподарської продукції. Таким чином правило дуже просте і практичне: дороги можна розорювати в тій мірі, в якій це нікому не заважає.
Крім цього, нарешті, було врегульовано процедуру оформлення права оренди на польові дороги. Так, земельні ділянки під польовими дорогами, передаються в оренду без проведення земельних торгів власникам та/або користувачам земельних ділянок, суміжних із земельними ділянками під такими польовими дорогами. При цьому, строк оренди таких земельних ділянок становить не менше 7 (семи) років.
Увага! Можуть бути передані в оренду виключно ті польові дороги, які перебувають всередині масиву; польові дороги, які обмежують його (по периметру), залишаються землями загального користування.
Очевидним є те, що врегулювавши правила оренди польових доріг, законодавець також підкинув головного болю їх розпорядникам – органам місцевого самоврядування. Мова йде, звісно ж, про те, що передувати такій оренді має формування (виділення в натурі) та реєстрація у Державному кадастрі таких земельних ділянок. Для цього, органам місцевого самоврядування пропонують використовувати механізм інвентаризації, який передбачений положеннями Закону України «Про землеустрій».
У перспективі виявлені внаслідок інвентаризації помилки у визначенні меж та конфігурації земельних ділянок мають бути виправлені, а відомості про всі ділянки, розташовані у масивах, мають бути внесені до Державного земельного кадастру. Під час інвентаризації масиву сільгоспземель потрібно здійснити наступне:
- внести до Державної кадастрової системи (ДКС або, власне, Держгеокадастр) відомості про сформовані земельні ділянки польових доріг, які ще не внесені до нього;
- сформувати земельні ділянки під польовими дорогами.
Враховуючи все вищенаведене, ми наполегливо рекомендуємо самостійно ініціювати укладання договору оренди польових доріг. До того ж, не зайвим буде налаштування тісної співпраці з органами місцевого самоврядування, оскільки, внаслідок загальнодержавної тенденції до децентралізації, саме вони тепер стають основними розпорядниками і, як наслідок, орендодавцями земель сільськогосподарського призначення.
