Ключові характеристики кожної земельної ділянки описані в Земельному кадастрі та відповідних правовстановлюючих документах. Основним джерелом відомостей про будь-яку земельну ділянку в нашій країні є Державний земельний кадастр. 1 січня 2013 року набув чинності Закон «Про державний земельний кадастр» від 7 липня 2011 року, № 3613-VI, яким було уніфіковано питання щодо порядку ведення Земельного кадастру та чітко визначено, зокрема, хто, як і які відомості вносить до Земельного кадастру.
Раніше база даних Земельного кадастру являла собою сукупність документів та відомостей щодо земельних ділянок на паперових носіях (Поземельна книга), а також Електронну базу, побудовану здебільшого на основі відповідних паперових документів і відомостей у них. На жаль, до сих пір, паперова та Електронна бази Земельного кадастру є все ще лише частково синхронізованими. Внаслідок цього, в електронній формі база Земельного кадастру запрацювала лише з 2007 року, тому інформація про земельні ділянки, які реєструвалися до 2007 року (а в окремих регіонах – аж до 2011 року) зберігається лише у паперовій формі.
Внесення даних до єдиної Електронної бази стало обов’язковим для всіх місцевих підрозділів державного органу, відповідального за ведення Земельного кадастру (наразі – Держгеокадастр), лише з 2012 року. Сьогодні нові відомості про земельні ділянки, які реєструють, наприклад, у випадку зміни власника або передачі ділянки в оренду відразу вносять до Електронної бази. Приклад витягу з Поземельної книги, який видавався до 2013 року та демонструє, які саме дані зазначалися в ньому щодо кожної земельної ділянки, ми наводимо на малюнку:
Правовою основою створення та функціонування Земельного кадастру є:
- Закон України «Про землеустрій» від 22.05.2003 №858-IV з відповідними змінами; та
- Закон України «Про державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VІ з відповідними змінами.
Процедурні питання, пов’язані з веденням Земельного кадастру (зокрема, яким чином вносять інформацію до Земельного кадастру та отримують відомості з нього), врегульовані:
- Порядком ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.
Цими документами Земельний кадастр визначається, як єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Зокрема, Земельний кадастр містить відомості про:
- кадастровий номер;
- місцезнаходження (адресу);
- опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок;
- площу;
- міри ліній по периметру;
- координати поворотних точок;
- дані про прив’язку поворотних точок до пунктів державної геодезичної мережі із зазначенням пунктів прив’язки;
- дані про якісний стан земель та бонітування ґрунтів;
- інші об’єкти Земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка;
- цільове призначення;
- склад угідь;
- обмеження у використанні земельної ділянки;
- частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди;
- нормативну грошову оцінку;
- інформацію про документацію із землеустрою та оцінки земель;
- інформацію про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Реєстру прав.
Порядок ведення. Земельний кадастр ведеться на електронних та паперових носіях. Документи в паперовій формі створюють шляхом роздруковування відповідних електронних форм. Таке подвійне ведення Земельного кадастру покликане забезпечити максимальний захист усієї інформації про земельні ділянки. Наприклад, якщо зникне інформація з електронного носія, то завжди напоготові буде резервна копія, але якщо і там інформація зникне, тоді відновлення даних відбуватиметься за допомогою паперового примірника.
Хто і як веде Земельний кадастр. Ведення Земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. А от все технічне забезпечення роботи Земельного кадастру (зокрема створення та супроводження програмного забезпечення, технічне й технологічне забезпечення, збереження та захист відомостей Земельного кадастру) на сьогодні здійснює Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру» (далі – ДЗК).
Основним завданням ДЗК є забезпечення держави та громадян достовірною інформацією про землю шляхом адміністрування автоматизованої системи Земельного кадастру.
ДЗК має в своєму складі 21 регіональну філію, Київську обласну філію та Виробничу філію «Вінницька картографічна фабрика», що працюють по всій території України. Адреси та контактні дані кожної філії ви можете побачити на офіційній Інтернет-сторінці ДЗК, яка знаходиться за адресою: http://www.dzk.gov.ua/.
Детальніше з інформацією про Земельний кадастр можна ознайомитися на офіційній Інтернет-сторінці ДЗК, яка знаходиться за адресою: http://www.dzk.gov.ua/, та на сайті Держгеокадастру: http://land.gov.ua/. В деяких населених пунктах запущені так звані “містобудівні кадастри”. В містобудівних кадастрах містеться інформація про обтяження і обмеження в використанні земельних ділянок чи цілих територій. Прикладом для міста Києва містобудівний кадастр розміщено за цією адресою: https://mkk.kga.gov.ua/
Із порядком отримання відомостей з Земельного кадастру ми ознайомимо Вас у наступному матеріалі.
